карний

карний
-а, -е.
1) юр. Який учинив злочин проти життя і майна. || у знач. ім. ка́рний, -ного, ч. Той, хто вчинив злочин проти життя й майна.
2) юр. Який становить замах на життя і майно.
3) юр. Пов'язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя і майна. Карна справа. Карне судочинство.
4) рідко. Те саме, що каральний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "карний" в других словарях:

  • карний — [ка/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • карний — 1) (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось / щось; пов язаний із розслідуванням і покаранням таких злочинів), кримінальний 2) див. злочинний …   Словник синонімів української мови

  • карний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • вікарний — I а, е. Прикм. до вікарій. || Який є вікарієм. Вікарний архієрей. II а, е, психол. Який стосується або виконує функції заміщення …   Український тлумачний словник

  • військово-карний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • вікарний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • горловий — а/, е/. 1) Прикм. до горло. 2) діал. Карний, кримінальний …   Український тлумачний словник

  • карник — а, ч. Карний злочинець …   Український тлумачний словник

  • кримінал — у, ч. 1) розм. Карний злочин. 2) заст. В язниця, тюрма …   Український тлумачний словник

  • кримінальний — а, е. 1) юр. Те саме, що карний 1 3). 2) Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»